-
1 доканчивание
докінчування, дороблювання, доробляння, довершування, доводіння до краю, доводження до краю, до…-ння (напр.: дочитування = доканчивание чтения, дошивання = доканчивание шитья, дописування = доканчивание писанья и т. д.).* * *докі́нчування, кінча́ння -
2 исполнение
1) виконування и виконання, справляння, оконч. виконання чого (напр., присуду, постанови, обов'язків, програми, п'єси и т. д.); (чьей-либо воли, желания) вволяння и вволювання, оконч. ввоління, вволення чиєї волі, чийого бажання; (отбывание) відбування, оконч. відбуття чого (повинностей); (осуществление) здійснювання, справджування, оконч. здійснення, справдження, сповнення чого (напр. пророцтва, снів, бажань); (соблюдение) додержування, оконч. додержання чого (напр. звичаїв, слова). [Тим часом присуд без виконання зоставатись буде (Грінч.). Вволювання волі старшого (Наш)]. - ние обещания, намерения - виконання обіцянки, наміру. -ние желания, сна - здійснення, справдження бажання, сна. -ние слова - виконання, додержання, доконання слова. -ние договора - виконання, неок. виконування и виконання умови. -ние пророчества - справдження, здійснення пророцтва. -ние религиозных обрядов - виконування, відбування, (соблюдение) додержування релігійних обрядів. -ние года, известного времени, срока - сповнення (уплив (истечение)) року, певного часу, терміну (строку). По -нии года, известного времени, срока - як вийде (як вийшов) рік, певний час, термін (строк); по році, по термінові. Моего -ния (изделия) - мого виробу що, мого виконання що. Приводить, привести в -ние что - виконувати, виконати що (напр. присуд, постанову), (зап.) доконувати, доконати чого, (осуществлять) здійснювати, здійснити що (мрії, бажання); см. Исполнять 1. Во -ние предписания, приказа, приговора, постановления - виконуючи припис, наказ, присуд, постанову; щоб виконати припис, наказ, присуд, постанову. Для -ния чего - щоб виконати що. К -нию - до (на) виконання. Подлежит -нию что - треба виконати що. Не подлежит -нию что - не треба виконувати чого;2) чем - сповнення, виповнення чого и (реже) чим (напр. горя, радости и горем, радістю).* * *викона́ння, (неоконч. д.) вико́нування, викона́ння; зді́йснення, спра́вдження, (неоконч. д.) зді́йснювання, спра́вджуванняво \исполнение ние чего́ — у (на) викона́ння чого́, виконуючи що, щоб ви́конати що
\исполнение ние до́лга — викона́ння (вико́нування, викона́ння) обо́в'язку
\исполнение ние жела́ний — зді́йснення (спра́вдження) бажа́нь; ( удовлетворение) задово́лення бажа́нь
к \исполнение нию — канц. до викона́ння
приводи́ть, привести́ в \исполнение ние — вико́нувати, -ную, -нуєш, ви́конати; ( осуществлять) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, здійсни́ти
-
3 представление
1) (действ.) виставляння, поставляння (напр., свідків); (кого кому) рекомендування, представлення кого кому; (кого к чему: к награде, чину) виставляння кого на що (на нагороду на чин), подавання (напр., відомостей, звітів, документів); (воображением) уявлювання и уявляння, (оконч.) уявлення;2) уява, уявлення, виображення, (понятие о чём) тяма про що. [Однакові уявлення добра і зла (Наш). Вона була у його в уяві чимсь вищим (Грінч.)]. В -нии кого - в уявленні кого, чиїм. Вы и -ния об этом не имеете - ви й уявлення про це не маєте, ви і не уявляєте собі цього. Отчётливое -ние о чём - виразне (ясне) уявлення про що;3) -ние театральное (действие и спектакль) - вистава. [Вистава відбувалась просто неба (на открытом месте) (Єфр.)]. Эта драма имела пять -ний - ця драма мала п'ять вистав;4) канц. - подання, внесення. На ваше -ние от такого-то числа - на ваше подання від (з) такого-то числа. В ответ на ваше -ние - відповідаючи на ваше подання. По -нию кого - з подання чийого, кого. Входить с -нием - звертатися з поданням до кого;5) мат. - представлення. [Графічне представлення функції].* * *1) ( действие) подава́ння, подання́ и пода́ння; предста́влення; пока́зування; наве́дення; приставля́ння; знайо́млення, познайо́млення; рекомендува́ння, відрекомендува́ння; предста́влення; предста́влення; зобра́ження, зобража́ння; ви́ведення, пока́зування; змальо́вування, змалюва́ння; зобра́ження, зобража́ння; виставля́ння; удава́ння; прикида́ння; виклика́ння, завдава́ння, завда́ння; уявля́ння, уя́влення2) ( письменный доклад) подання́ и пода́ння; ( заявление) зая́ва3) театр. виста́ва4) филос. псих. уя́влення5) (понимание, знание) уя́влення -
4 выкладка
1) викладання, виладовування (напр. груза);2) обкладання, обмурування (стены и т. п.);3) облямування (одежды);4) см. Валошение;5) вираховування; вимірковування, розмірковування.* * *1) ( действие) викладення, (неоконч.) виклада́ння; облямува́ння, (неоконч.) облямо́вування, обшива́ння; ви́кладення, (неоконч.) виклада́ння; обкла́дення, (неоконч.) обклада́ння; вирахува́ння, (неоконч.) вирахо́вування, обчи́слювання, обчисля́ння2)вы́кладки — (мн.: расчёты) ви́кладки, -док; ( вычисления) обчи́слення, ви́рахування
статистические вы́кладки — статисти́чні ви́кладки
3) воен. ви́кладка4) ( накладной узор) візеру́нок, -нка -
5 луч
1) промінь (-меня, мн. промені), соб. проміння, ум. промінчик, промінець (-нця), (пробивающийся, напр. сквозь тучи) парус и парос (-са). [Промінь сонячний наче золотом червоним його обсипав (М. Вовч.). Сонце сипнуло промінням по росяних травах (Куліш). Промінчик ясної надії (Франко). У скісному парусі сонця грає роєм мушва (Коцюб.). Як легенькі блискавочки забігали по землі пароси (Мирн.)]. Луч света, надежды - промінь світла, надії. Бросить луч - кинути промінь. [Сонце кине промінь (Звин.). Мамо, кинь промінь ласки на твого сина (Крим.)]. Брызнул луч - вдарив, стрілив промінь. [Стрілив промінь золотистий (Франко)]. Сноп лучей - пасмо проміння. Лучи веером - паруси. [Дивись, які паруси попускало сонце (Сумщ.)]. Луч световой - світловий промінь. -чи рассеянные - розсіяне проміння. -чи рентгеновские - рентгенове (-нівське) проміння. -чи ультра-фиолетовые - ультра-фіялкове проміння. -чи испускать - см. Лучиться;2) см. Радиус;3) (рыбацк. приспособл.) присвітач (-ча), світильце, лучниця.* * *1) про́мінь, -менялучи́ — мн. физ. про́мені, -нів, собир. промі́ння
2) анат. про́мінь, промене́ва кі́стка -
6 настилка
1) (действие) настилання, настелювання, оконч. наслання, настеле[і]ння; (намащивание) мостіння, намощування, оконч. намощення и намостіння, (камнем) брукування, набруковування, (вульг.) буркування, набурковування, оконч. набрукування, (вульг.) набуркування. -ка пола, потолка - мостіння и намощування (намощення) помосту (підлоги), настилання (наслання) помосту (підлоги), стелі. -ка мостовой - брукування, оконч. вибрукування чого (напр. вулиці);2) (всё, что настлано или настилается) насті[и]лка, (из дерева или ровных плит) поміст (-мосту), мостиння (-ння); (из соломы - для скота) по[і]дсті[и]лка, гайно; (стелька в обуви) устілка.* * *1) ( действие) настилання, настеля́ння, настелення; намощування2) см. настил -
7 пропускание
1) пропускання, пускання, перепускання кого, чого куди, через що;2) (минование кого, чего) минання, о(б)минання, поминання, проминання кого, чого;3) пропускання, упускання, перепускання, проґавлювання кого, чого;4) (опускание) минання, проминання, поминання, пропускання чого (напр. слів, рядків, сторінок);5) (упускание) пропускання, перепускання, упускання, проминання чого (напр. часу, пори, терміну, нагоди). -ние времени мешкая - гаяння часу. -ние лекций, заседаний - проминання, пропускання лекцій, засідань. -ние мимо ушей - слухання через верх (Г. Барв.), прослухування, пускання повз (проз) вуха;6) через что (о жидкости) - перепускання чого через (на) що;7) пропускання, перепускання чого (напр., води, проміння);8) (выпивание) вихиляння. -ние по одной - вихиляння по одній. Оттенки см. Пропускать.* * *припуска́ння -
8 молотьба
1) (действие, работа) молотьба, молоча, молотіння, молочення, (иронич.) молотня, (лошадьми) гарманування, гарманення (-ння). [Ціна за молотьбу яка? (Звин.). Молочі у вдови було чимало (Г. Барв.). З твоїм молотінням будемо без насіння (Київщ.)]. Отрабатывать, отработать -бой - відмолочувати, відмолотити кому за що. Начинать, начать -бой что - починати, почати молотити, примолочувати, примолотити що (напр. скирту). Плата за -бу - плата за молотьбу, замолот (-ту). Зарабатывать -бой - замолочувати, по замолотах ходити;2) (пора) молотьба, молоча. [Настає молотьба, а нема кому молотити (Сл. Ум.)].* * *с.-х.молотьба́; ( действие) молоті́ння, моло́чення -
9 мочка
I. 1) (действие) мочення, мочіння;2) (работа) мочіння, мочиво, мочінка. Быть в -ке - бути в мочиві (в мочінці).II. Мочка -1) (fibra, нить, волокно) волоконце, волокнинка; (прядь, клок, пучок) кичка, кичечка;2) (корневая) мочка; (у овощей: свёклы, моркови и т. п.) пателиння (-ння);3) (дерев. почка или серёжка) брунька, китичка, пацьорка;4) (уха) пипка;5) (у прях) мичка, куделя, куделиця;6) (пуговицы) вушко;7) (привязка, ремешок, напр. у шлеи) мочка;8) (пройма, проушина, завёртка) завертень (-тня) (у саней).* * *I1) анат. мо́чка2) бот. ми́чка3) ( кудель) ми́чка, куде́ля, куде́ль, -лі, ку́жіль, -желя и -желі, куде́лиця4) (петля в упряжи, на седле) мо́чкаII( действие) мочі́ння, мо́чення; ква́шення -
10 молитва
1) см. Моление 1;2) молитва (им. мн. молитви, р. молитов), моління за що, (зап.) о що, ум. молитовка, молитвочка. [Мерзенні молитви, ненавидне кадило (Куліш). От скінчилися відправи і останнюю молитву на колінах прошептали всі пустинники й черці (Франко)]. Заупокойная -ва - молитва задушна (по душі). -ва перед причастием - причасна молитва. Разрешительная -ва - прощальна молитва, (перед гробом) розгрішальна молитва, (напис. на бумажке) розгрішення (-ння). Учить -ве, подсказывать слова -вы (детям, уча их молиться) - молити, сов. помолити (дітей). [Почала молити дітей (Сл. Ум.). Ти, старий, хоч-би дитину богу помолив (Золотон.)]. Давать, дать -ву кому (напр. родильнице, младенцу) - молитвувати, обмолитвувати, змолитвувати, помолитвувати, (реже) молитвити, помолитвити кого (напр. породіллю, дитину) и що. [Змолитвуйте мені ножик, ім'я йому дайте (Рудан.)]. Испрошенный -ми - вимолений, (сщ.) вимоленець (-нця), вимоленка. Избавляться избавиться -вой от чего - вимолюватися, вимолитися, (о мног.) повимолюватися з чого; срв. Отмаливаться 2 (под Отмаливать). [Хоч скільки молися, з біди не вимолишся (Номис)].* * *рел.моли́тва -
11 втирание
1) втирання (напр. якоїсь масти), розтирання, розтирка;2) (влезание куда, к кому) влазіння, пролізання, пролазіння. См. Втираться.* * *утира́ння -
12 пахтанье
-
13 благословение
благословення, благословенство. Подходить под -ние, просить и получать -ние (напр. в свадебном ритуале) - благословлятися, (по)благословитися.* * *благослове́ння, благослові́ння, благослове́нство -
14 нравоучение
1) филос. - етика, моральна (етична) філософія, наука добрих звичаїв;2) (мораль) мораль (-ли), (назидание) (моральна) наука, навчання, напучення и напутіння (- ння); (нотация) нотація, вимова; срв. Мораль 2. [Мораль, яку силоміць чіпляє він до своїх творів, як напр. надзвичайно банальна наука в останніх словах тієї-ж драми (Рада). В книжці мої читачі шукають моральної науки (Грінч.)]. Читать, прочитать -ние - см. Нотация (Читать, прочитать -цию).* * *мора́ль, -лі, нау́ка; ( наставление) напу́чення; ( нотация) нота́ція -
15 над
и Надо предл.1) с твор. п. - над, (редко) надо, (для обознач. большей или меньшей пространности места или же множественности предметов либо мест, над которыми что-н. совершается или имеет к ним отношение) понад ким, чим, (выше чего) поверх, верх чого. [Зозуля літала - над нами куючи (Сл. Гр.). Стоїть явір над водою, в воду похилився (Пісня). Простяг, гріє руки над полум'ям червоним (М. Вовч.). Місце над морем (Л. Укр.). Понад морем на бульварі я самотний походжаю (Вороний). Чорніє гай над водою, де ляхи ходили, засиніли понад Дніпром високі могили (Шевч.). Хто заплаче надо мною, як рідна дитина (Шевч.). Дунув вітер понад ставом - і сліду не стало (Шевч.). Червонясте та сіре каміння скрізь понад шляхом нависло неплідне та голе (Л. Укр.). Наче гетьман з козаками понад хмарами гуля і із лука блискавками в ворогів своїх стріля (Олесь). А понад всім блакитне небо слалось і сонце йшло та хутору сміялось (Щогол.). Як дуже зілля кипить, милий поверх дерева летить (Номис). Козаки не показувалися верх окопів (Маковей)]. Меч Дамокла висит над его головою - Дамоклів меч звисає (висить) над його головою. Над дверью были написаны следующие слова - над дверима були написані такі слова. Птицы летали над рекою - птахи (пташки) літали над річкою (в этом случае река мыслится в её целостности или же имеется в виду одно определённое место), понад річкою (во многих местах, повсюду над рекой). Село раскинулось над рекой - село розгорнулося понад річкою. Железнодорожный путь проходил над морем - залізнична колія ішла понад море(м). Замок этот господствует над городом - замок цей панує над містом. Над городом летали аэропланы, разбрасывая воззвания - понад містом літали аероплани (літаки), розкидаючи відозви. Работа, работать над чем, кем - праця, працювати коло чого, над чим, над ким. [Лишається багато ще попрацювати коло того, що дала природа (Рада). Роки напруженої праці над самим собою (М. Калин.)]. Сидеть над работой - сидіти над (за) роботою. Трудиться над составлением проекта - працювати над складанням (коло складання) проєкту. Он задумался над этим вопросом - він замислився над цим питанням. Смеяться над кем, над чем - сміятися з кого, з чого. Шутить над кем - жартувати з кого. Над ним разразилось большое несчастье - на його впало велике лихо. Сжалиться над кем - зглянутися на кого. Иметь над кем власть - мати над ким владу. Принять начальство над армией - узяти провід над армією. Над ним наряжён суд - над ним уряджено суд. Над ним исполнили приговор суда - над ним виконано вирок суду;2) с вин. п. - над кого, над що, понад кого, понад що (в укр. яз. эта конструкция, при глаголах движения обычна). [Дивиться було він розпаленими очима кудись понад голови присутнім (Леонт.)]. Подыми конец доски над себя - підійми (підведи) кінець дошки над себе. Пошли над берег погулять - пішли над (у) берег погуляти;3) (в сложении) - а) (для обознач. действия сверху наверху чего-л.) над, на, до, при, під, по, ви, роз и т. п., напр.: Надстроить колокольню - надбудувати дзвіницю. Надписать письмо - надписати листа. Надсмотр - догляд, нагляд. Надлить бутылку - а) (отлить) надлити пляшку; б) (долить) долити пляшку. Надлить молока - підлити молока. Надрыжеть - порудіти (вирудіти) (трохи, зверху). Надсидеть яйцо - над[при]сидіти яйце. Надцвести - розцвісти над чим; б) (для одознач. почина, зачина) над, напр.: Надломить калач - надломити калач(а). Надбитый горшок - надбитий горщик. Надгрызок сыру - надгризок сиру.* * *тж. н`адо; предл. с твор. п.1) над (ким-чим); (преим. с местоимением "мною") на́ді, на́до (ким-чим); (вдоль чего-л.) пона́д и пона́д (чим)задуматься над чем — заду́матися (зами́слитися) над чим
над доро́гою — над (понад) доро́гою
сиде́ть над работой — сиді́ти над (за) робо́тою
2) (при глаголах "работать", "трудиться") над (ким-чим); ко́ло, біля (чого)рабо́тать — над
кни́гой — працюва́ти над кни́гою
рабо́тать над [самим] собо́й — працювати над [самим] собою
3) (при глаголах "смеяться", "издеваться") з, із, зо, зі (кого-чого), над (ким-чим)издева́ться над кем — знуща́тися (глузува́ти, глуми́тися) з ко́го (над ким)
-
16 Напрев
1) зопрівання, упрівання, оконч. зопріття (-ття), зопрів (-ву);2) напрівання, накипання, оконч. напрів (-ву), накипіння. Срв. Напревать. -
17 вмазка
вмазування, вмазання. Вмазка в стену, напр. котла и т. д. - вмуровування, (сов.) вмурування. [Вмурування казана].* * *ума́зання, ума́зування; умурува́ння, умуро́вування -
18 восстановление
1) відбудування, відновлення, поновлення, оновлення, (несов. - відбудовування, відновлювання, поновлювання, оновлювання), завертання (напр., панщини). В-ние в правах - повернення прав. -ние сил - відживлення, підживлення;2) (подстрекание) підбурювання, підбурення, настренчування, настренчення, вбивання проти кого, на кого;3) хим. - редукування, зредукування, відновлювання, відновлення, розкиснювання, розкиснення. Срв. Восстановлять.* * *1) ( действие) відно́влення, поно́влення, (неоконч.) відно́влювання, поновлювання; відбудува́ння, відбудо́ва, (неоконч.) відбудо́вування; поно́влення, (неоконч.) поно́влювання2) хим. відно́влення -
19 выдаваться
выдаться1) (выделяться) визначатися, визначитися, відзначатися, відзначитися, виказуватися, виказатися. [Визначається своїм розумом та хистом];2) выдаваться вперёд (торчать) - виставати, вистати, випинатися, випнутися, вистромлюватися, вистромитися, виставлятися, виставитися, вганятися в що, увігнатися, висуватися, висунутися, виступати кудись, виступити. [Гостра скеля виставала серед бурунів. Оця кістка в мене випинається. Велике каміння вганяється (висувається) в море (Неч.-Лев.)];3) удаватися, удатися, випадати, випасти. [День удавсь (випав) погожий];4) безл. выдаётся, выдалось - буває, випадає, трапляється, випало, трапилося. Выдающийся (о человеке) - видатний, визначний, одмітний, прикме[і]тний, (а теснее) чільний, виборний; (о предмете) випнутий, висталий, висунутий, виткнутий, виступлений. Ничем не выдающийся - нічим не видатний, звичайний, звичайнісінький. Часть чего-либо выдающаяся углом - виріжок (р. -жка). Выдающаяся выпуклая часть чего-либо, напр. у бочки - опука.* * *Iвидава́тися; вика́зуватисяII несов.; сов. - в`ыдаться1) ( выступать) видава́тися, ви́датися, виступа́ти, ви́ступити и мног. повиступа́ти; ( выдвигаться) висува́тися и висо́вуватися, ви́сунутися и мног. повисува́тися и повисо́вуватися; ( выпячиваться) випина́тися, ви́пнутися и ви́п'ястися и мног. повипина́тися; (несов.: торчать) стирча́ти2) ( отличаться) відзнача́тися, відзна́читися и відзначи́тися, визнача́тися и визна́чуватися, визна́читися, видава́тися, ви́датися3) (случаться, оказываться) випада́ти, ви́пасти, видава́тися, ви́датися -
20 вязальный
1) в'язальний (напр. шворка, солома);2) (в чулочном деле) плетінний. Вязальные спицы - дроти (для плетіння), прути.* * *в'яза́льний
- 1
- 2
См. также в других словарях:
буріння багатовибійне — бурение многозабойное multi hole drilling, branched hole drilling *Mehrsohlenbohren, Zweigbohren – похило скероване буріння, яке передбачає проходження основного стовбура з подальшим забурюванням і проходженням в його нижній частині додаткових… … Гірничий енциклопедичний словник
внутрішньопластове горіння — внутрипластовое горение interbedding combustion *in situ Verbrennung, Flözbrand – спосіб розробки нафтових родовищ, який ґрунтується на екзотермічних окислювальних реакціях вуглеводнів, г.ч. пластової нафти із закачуваним у пласт окиснювачем… … Гірничий енциклопедичний словник
Поклоніння - почитання - вшанування — Після подолання іконоборчої кризи в Церкві з явилося розуміння, що в богословській літературі потрібно чітко розрізнити шану, яку віддаємо єдиному Богові, і ту, яку віддаємо Богородиці, святим та святим предметам (іконам, мощам і т. ін.).… … Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів
Автоматизована система УПРАВЛІННЯ — автоматизированная система управления (АСУ) automated control system àutomatisiertes Steuersystem – АС, що ґрунтується на комплексному використанні технічних, математичних, інформаційних та організаційних засобів для управління складними… … Гірничий енциклопедичний словник
буріння обертальне — бурение вращательное rotary drilling Drehbohren, Rotarybohren спосіб буріння свердловин шляхом руйнування г.п. за рахунок обертання притиснутого до вибою породоруйнуючого інструменту (долота, бурової коронки). Осн. різновиди Б.о. роторне… … Гірничий енциклопедичний словник
буріння турбінно-роторне — бурение турбинно роторное turbo rotary drilling *Turborotarybohren обертове буріння, при якому руйнування породи у верхній частині свердловини здійснюється розширювачем, який обертається від ротора, а в нижній турбобуром. При Б.т. р. вибій… … Гірничий енциклопедичний словник
каміння — камни stons Steine – мінерали чи гірські породи. Складова назва мінералів. Напр.: К. абакус (жовноподібні виділення халцедону з мигдалин у ліпаритах), К. коштовне (самоцвіти) тощо. Див. дорогоцінне каміння, виробне каміння, камінь … Гірничий енциклопедичний словник
буріння кущове — бурение кустовое multiple drilling *Buschbohren, Büschelbohren, Nestbohren спорудження свердловин (в осн. похилих, похилоскерованих), гирла яких групуються на близькій відстані одне від одного на загальному обмеженому майданчику (основі).… … Гірничий енциклопедичний словник
вибухове горіння — взрывное горение deflagration, blast burning, detonation *Verbrennung, Schieß brennen одна з форм вибухового перетворення речовин різного аґреґатного стану, що поширюється з дозвуковою швидкістю (від десятків до сотень м/с). Виникає при… … Гірничий енциклопедичний словник
вибухові речовини — взрывчатые вещества (ВВ) explosives, blasting agents *Sprengstoffe хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої… … Гірничий енциклопедичний словник
вр — взрывчатые вещества (ВВ) explosives, blasting agents *Sprengstoffe хімічні сполуки або механічні суміші речовин, здатні під впливом зовнішньої дії (початкового імпульсу) до швидкого самопоширюваного перетворення (вибуху) з виділенням великої… … Гірничий енциклопедичний словник
